Контрабанда в портах Украины: криминальные схемы лишь поменяли хозяев

Главные контрабандисты страны, как и раньше — первые лица государства.

Вопрос: что делали войска Германии на границе СССР, если Вторая Мировая война началась в 1939 году, а Великая Отечественная — в 1941-м?
Ответ: украинскую таможню «проходили»…
(Народный анекдот в тему)

В ответ на критику в последней статье государственной политики в сфере таможни Юрий Бутусов мне предложил изложить свою версию происходящего.

Подчеркну, что я действительно являюсь постоянно действующим экспертом (практиком, а не теоретиком) во взаимоотношениях предприниматель-таможня уже более 30 лет. Храню и публикации на таможенные темы десятилетие. Например, сохранил статью Ю.Бутусова «Верещагин, уходи с баркаса», написанную почти 10 лет назад.

Мой вывод однозначен: за все эти годы нормально, честно, спокойно бизнесу можно было работать в двух периодах новейшей истории Украины. Сразу после образования украинской таможни во второй половине 90-х (до появления геолога Азарова в управлении фискальной службой) и во времена работы грузинской команды несколько лет назад в Одессе. Только в эти периоды честный бизнес мог спокойно возить грузы, уверенно проводить таможенную очистку за 2-3-4 часа, планировать свой бизнес, прогнозировать свои доходы и расходы, вести прозрачный бухгалтерский учет. И что исключительно важно — честно информировать иностранных поставщиков, заказчиков перевозки, инвесторов о возможных задержках в оформлении, нестыковках в документах и прочем.

Одесский морской порт за 2018 год сократил грузоперевалку на 10%

Одесский морской порт в январе-декабре 2018 года перевалил 21,7 млн тонн грузов, что на 10,1% меньше, чем за 2017 год.

Об этом говорится в данных ГП "Администрация морских портов Украины", передают Вільні Новини со ссылкой на Интерфакс-Украина.

Как сообщается, за отчетный период порт снизил перевалку экспортных грузов на 9,76% – до 17,79 млн тонн, транзитных – на 40,18%, до 1,3 млн тонн, каботажных – на 11,1%, до 107,5 тыс. тонн, импортных увеличил на 3,62% – до 4,5 млн тонн.

Перевалка наливных грузов за 2018 год сократилась на 38,79% – до 1,42 млн тонн, сухих – на 10,29%, до 8,54 млн тонн, тарно-штучных - на 4,53%, до 11,74 млн тонн. Перевалка контейнеров составила 598,6 тыс. TEU (рост на 15,24%).

Одесский морпорт расположен в юго-западной части Одесского залива на искусственно созданной территории площадью 109,5 га. В порту обслуживаются суда длиной до 270 м и осадкой до 13 м. Общая протяженность причальной линии – более 8 км.

ФСБ вимагатиме продовжити арешт полоненим українським морякам

Лефортовський суд Москви 15 січня розгляне клопотання Федеральної служби безпеки РФ про продовження до 26 квітня терміну утримання під вартою українських моряків, захоплених Росією під час інциденту в районі Керченської протоки. Про це повідомляють Вільні новини з посиланням на ТАСС.

"Лефортовський суд Москви 15 січня о 10:00 мск розгляне клопотання слідства, яке просить продовжити арешт морякам до 26 квітня", – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв УНН, за словами адвоката Миколи Полозова, наступного тижня почнуться суди щодо українських моряків в РФ, в ході яких, як очікується, їм продовжать термін утримання.

Нагадаємо, 25 листопада в районі Керченської протоки сталося російський збройний напад і захоплення українських військових катерів "Бердянськ", "Нікополь" і буксира "Яни Капу", які здійснювали морський перехід з порту Одеси в порт Маріуполя – з Чорного в Азовське море, також було поранено і захоплено в полон членів їх екіпажів.

Затримані українські кораблі були доставлені в окуповану Керч. У полон було взято 24 людини – військові моряки і співробітники СБУ. 24 українських моряків заарештували в Криму 27 і 28 листопада на два місяці.

Морпорти: випробування концесією

Передача в концесію порту не вирішує його головної проблеми — недосконалість зовнішньопортової логістики

Після того як з економічної карти України зникли великі судноплавні компанії, а потім і суднобудування, морські порти, по суті, залишилися єдиним економічним складником, що дозволяє країні залишатися в статусі морської держави.

І вони переважно зберегли своє значення, понад те, виявилися особливо затребуваними, коли після втрати більшої частини промислового потенціалу на гребінь економічного лідерства піднялася сировинна агроекономіка, що висуває мінімальні, але при цьому жорсткі вимоги: забезпечення стійкої і надійної логістики для експорту агросировини. Морпорти, на відміну від інших складників транспортної логістики (автодоріг, мостів, водних шляхів), виявилися краще готовими до рекордних показників експорту зерна, рослинних олій і в цих умовах наростили комерційну привабливість. Звідси особлива увага влади й бізнесу як до управління портовим комплексом, так і до розвитку його інфраструктури, яка несе "золоті яйця". Та оскільки солідні й дедалі більші вкладення коштів не дають належної віддачі, кінець нинішнього року ознаменований стартом пілотного проекту у двох морпортах — ДП "Стивідорська компанія "ОЛЬВІЯ" і ДП "Херсонський морський торговельний порт" (ХМТП). Портові комплекси готують до ще одного випробування — концесії.

Біткоін може подорожчати у 10 разів – фінансист

Курс біткоїна в найближчі роки зупинить падіння і підскочить до рекордних позначок – 40-50 тис. доларів.

Такий прогноз озвучив фінансовий консультант Олексій Половинкін, коментуючи коливання на ринку криптовалют.

"Криптовалюта для більшості людей – це винятково спосіб заробити. Але я ставлю запитання – а чи потрібні вони? Наприклад, тема децентралізації потрібна однозначно в державних і приватних компаніях. Тема злодійства, тема "я не розумію, куди поділися гроші", турбує усіх. Тому тема децентралізації і блокчейна буде розвиватися стовідсотково", – запевнив фінансовий консультант.

За його словами, коливання курсу криптовалют вгору-вниз відбуваються із різних причин.

"На початку 2017 року – 1 тис. доларів вартість біткоїна, кінець року – 20 тис. доларів. Зростання у 20 разів, але до того, як була тисяча, курс теж падав, піднімався, і на тисячі багато хто мав скептицизм взагалі до криптовалют. Хтось розумів: якщо він сильно впав, то це час купувати, потерпіти до 20 тисяч. Багато купили квартири собі, які навіть не планували", – нагадав експерт.

Половинкін заявив, що зараз, коли курс біткоїна дуже сильно впав, є дві категорії – більшість йде, меншість закуповує.

"Моя особиста думка – наступна "стеля" це 40-50 тис. доларів за біткоїн. Коли це буде, через три, чотири роки – не можу сказати точно. Але що коливання буде – це однозначно", – підкреслив він.

Експерт зазначив, що з 2008 року криптовалюти пережили багато коливань і періодів песимізму.

"Ще в Уоррена Баффета є гарний вислів – коли кричать про інвестінструмент, треба з нього виходити. Так було за курсу 20 тисяч, а більшість заходила. Коли починають мовчати і говорити "це не дуже, це страшно" – треба заходити", – завершив фінансовий консультант.

Станом на 13:00 25 грудня 2018 року курс біткоіну дорівнював $4161.

Барыжная власть: патологическая анатомия…

В очередной «захватнической» истории — на сей раз с Одесским медицинским университетом — все наши хронические болезни полезли сразу и обильно. Вместе с гноем тотального непрофессионализма…

Организма нет. Не льстите себе. Это не страшно. Просто мы должны понять, откуда начинать движение. А потому ещё раз… Живого, действенного, способного реально оценивать происходящеее «государственного организма» на сегодня нет. Способного к тому же оперативно отвечать на постоянные раздражения, производить эффективное лечение хронических болезней и гарантировать нам хоть минимальную надежду на выздоровление. Не с этими «врачами»)…

Такое мнение огласил сегодня в Фейсбуке политолог Михаил Подоляк.

Потому что есть только вечное «мы, мы, мы» или «реформа, реформа, реформа». Так вот, в очередной «захватнической» истории — на сей раз с Одесским медицинским университетом — все наши хронические болезни полезли сразу и обильно. Вместе с гноем тотального непрофессионализма…

Продати Приватбанк одному інвестору буде дуже важко – голова Наглядової ради

Продати Приватбанк повністю приватному інвестору буде дуже важко.

Про це в інтерв'ю для DT.UA заявив Енгін Акчакоча, голова Наглядової ради Приватбанку.

"Він повинен бути відкритий для різних форм і методів приватизації. Вони можуть включати в себе частковий продаж банку, виведення банку на IPO або поділ його на кілька частин", — каже Акчакоча.

"Судові справи — це тривалі й складні процеси, але на плани держави щодо виходу з капіталу банку вони впливати не повинні", — вважає він.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку і купівлю Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн.

Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.