Морпорти: випробування концесією

Передача в концесію порту не вирішує його головної проблеми — недосконалість зовнішньопортової логістики

Після того як з економічної карти України зникли великі судноплавні компанії, а потім і суднобудування, морські порти, по суті, залишилися єдиним економічним складником, що дозволяє країні залишатися в статусі морської держави.

І вони переважно зберегли своє значення, понад те, виявилися особливо затребуваними, коли після втрати більшої частини промислового потенціалу на гребінь економічного лідерства піднялася сировинна агроекономіка, що висуває мінімальні, але при цьому жорсткі вимоги: забезпечення стійкої і надійної логістики для експорту агросировини. Морпорти, на відміну від інших складників транспортної логістики (автодоріг, мостів, водних шляхів), виявилися краще готовими до рекордних показників експорту зерна, рослинних олій і в цих умовах наростили комерційну привабливість. Звідси особлива увага влади й бізнесу як до управління портовим комплексом, так і до розвитку його інфраструктури, яка несе "золоті яйця". Та оскільки солідні й дедалі більші вкладення коштів не дають належної віддачі, кінець нинішнього року ознаменований стартом пілотного проекту у двох морпортах — ДП "Стивідорська компанія "ОЛЬВІЯ" і ДП "Херсонський морський торговельний порт" (ХМТП). Портові комплекси готують до ще одного випробування — концесії.

Біткоін може подорожчати у 10 разів – фінансист

Курс біткоїна в найближчі роки зупинить падіння і підскочить до рекордних позначок – 40-50 тис. доларів.

Такий прогноз озвучив фінансовий консультант Олексій Половинкін, коментуючи коливання на ринку криптовалют.

"Криптовалюта для більшості людей – це винятково спосіб заробити. Але я ставлю запитання – а чи потрібні вони? Наприклад, тема децентралізації потрібна однозначно в державних і приватних компаніях. Тема злодійства, тема "я не розумію, куди поділися гроші", турбує усіх. Тому тема децентралізації і блокчейна буде розвиватися стовідсотково", – запевнив фінансовий консультант.

За його словами, коливання курсу криптовалют вгору-вниз відбуваються із різних причин.

"На початку 2017 року – 1 тис. доларів вартість біткоїна, кінець року – 20 тис. доларів. Зростання у 20 разів, але до того, як була тисяча, курс теж падав, піднімався, і на тисячі багато хто мав скептицизм взагалі до криптовалют. Хтось розумів: якщо він сильно впав, то це час купувати, потерпіти до 20 тисяч. Багато купили квартири собі, які навіть не планували", – нагадав експерт.

Половинкін заявив, що зараз, коли курс біткоїна дуже сильно впав, є дві категорії – більшість йде, меншість закуповує.

"Моя особиста думка – наступна "стеля" це 40-50 тис. доларів за біткоїн. Коли це буде, через три, чотири роки – не можу сказати точно. Але що коливання буде – це однозначно", – підкреслив він.

Експерт зазначив, що з 2008 року криптовалюти пережили багато коливань і періодів песимізму.

"Ще в Уоррена Баффета є гарний вислів – коли кричать про інвестінструмент, треба з нього виходити. Так було за курсу 20 тисяч, а більшість заходила. Коли починають мовчати і говорити "це не дуже, це страшно" – треба заходити", – завершив фінансовий консультант.

Станом на 13:00 25 грудня 2018 року курс біткоіну дорівнював $4161.

Барыжная власть: патологическая анатомия…

В очередной «захватнической» истории — на сей раз с Одесским медицинским университетом — все наши хронические болезни полезли сразу и обильно. Вместе с гноем тотального непрофессионализма…

Организма нет. Не льстите себе. Это не страшно. Просто мы должны понять, откуда начинать движение. А потому ещё раз… Живого, действенного, способного реально оценивать происходящеее «государственного организма» на сегодня нет. Способного к тому же оперативно отвечать на постоянные раздражения, производить эффективное лечение хронических болезней и гарантировать нам хоть минимальную надежду на выздоровление. Не с этими «врачами»)…

Такое мнение огласил сегодня в Фейсбуке политолог Михаил Подоляк.

Потому что есть только вечное «мы, мы, мы» или «реформа, реформа, реформа». Так вот, в очередной «захватнической» истории — на сей раз с Одесским медицинским университетом — все наши хронические болезни полезли сразу и обильно. Вместе с гноем тотального непрофессионализма…

Продати Приватбанк одному інвестору буде дуже важко – голова Наглядової ради

Продати Приватбанк повністю приватному інвестору буде дуже важко.

Про це в інтерв'ю для DT.UA заявив Енгін Акчакоча, голова Наглядової ради Приватбанку.

"Він повинен бути відкритий для різних форм і методів приватизації. Вони можуть включати в себе частковий продаж банку, виведення банку на IPO або поділ його на кілька частин", — каже Акчакоча.

"Судові справи — це тривалі й складні процеси, але на плани держави щодо виходу з капіталу банку вони впливати не повинні", — вважає він.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку і купівлю Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн.

Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.

«Порошенко — воплощение всей мерзости, которую только можно себе представить»

Скрудж МакДак в президентах страны - это миллиарды выведенных средств, вырубленные леса, выкачанный из недр янтарь, тотальное обнищание страны, нескончаемая очередь на эмиграцию, уничтожение всех социальных программ, забитые патриотами тюрьмы, и т.д.

Об этом сегодня пишет в ФБ известная общественная активистка Лиза Богуцкая.

Порошенко — воплощение всей мерзости, которую только можно себе представить.

При активной поддержке парламентской коалиции-оппозиции, его безопасность гарантирована.

Голосования и сбор подписей за его импичмент и за отставку генпрокурора это подтверждают.

Никто из них не имеет морального права становиться следующим президентом страны.

Київ потрапив до десятки найбільш забруднених міст Європи

Київ посів десяту позицію у переліку найбільш забруднених міст Європи Pollution Index 2018 Mid-Year.

На першому місці опинилося місто Тетово (Македонія), на другому – Неаполь (Італія). Замикає першу трійку столиця Македонії Скоп'є, передає Радіо Свобода.

У першу десятку також увійшли: Тирана (столиця Албанії), Турин (Італія), Бухарест (столиця Румунії), Сараєво (столиця Боснії і Герцеговини), Краків (Польща) і Пловдив (Болгарія).

До списку з 76 пунктів потрапили ще два українських міста: Львів (30-е місце) і Харків (31-е).

При складанні рейтингу враховуються наступні показники: якість повітря і питної води, загальне забруднення води, стан з вивозом сміття, суб'єктивне сприйняття екологічної ситуації в місті місцевими жителями, рівень шуму, наявність парків і зелених зон.

Морпорти України в 5 разів скоротили відвантаження зернових

Згідно з оперативними даними щотижневого моніторингу, проведеного ІА «АПК-Інформ», на минулому тижні, в період з 6 по 12 жовтня поточного року, морські порти України відвантажили на експорт 205 тис. тонн основних зернових, що на 80% поступається показнику попереднього аналогічного періоду (1032 тис. тонн з урахуванням актуалізації даних), пише Поштівка.

Максимальне зниження в процентному вираженні спостерігалося по ячменю – до 3 тис. тонн проти 96 тис. тонн тижнем раніше. Відвантаження пшениці знизилися на 89% – до 82 тис. тонн. Кукурудза була експортована в обсязі 119 тис. тонн, що на 34% менше обсягу, відвантаженого тижнем раніше.

Найбільший обсяг основних зернових за звітний період було відвантажено портом Миколаєва (95 тис. тонн). На другому місці порт Очакова, що відвантажив 52 тис. тонн. Третє місце зайняв порт Чорноморська, переваливши на експорт 36 тис. тонн.

Лідируючими імпортерами на звітному тижні стали Німеччина – 53 тис. тонн, Єгипет – 45 тис. тонн, Іспанія – 36 тис. тонн.